Чому все так?


Чому все так? – Точно знаю - це неможливо.
Хто вирішив це? – За колишні мабуть гріхи?
Швидко сплинув час, як потужна весняна злива,
Неприборкана пристрасть засохлої вже ріки.

Хто суддя тепер? Хто наважиться таврувати?
Тільки той хто іще не кохав, і мабуть не жив.
І не варто мене лякати чи дивувати
Зможу вистоять, не забракне ні вири, ні сил…

Бути поруч дозволь,ще не довго до перших півнів –
Поки ще ураган мій не вичерпав свій вогонь.
Вже давно відпустила бажання свої наївні,
Наче попіл чи воду крізь холод твоїх долонь…


Comments 1