Методика проведення метеорологічних та фенологічних спостережень (частина 1)

Сьогодні поговоримо про те, як правильно організувати фенологічні та метеорологічні спостереження у школі.

Для учнів 5 класу можна рекомендувати ведення спостережень за скороченою програмою один раз на добу (опівдні): вимірювання температури повітря (термометром), визначення напряму вітру (флюгером), візуальні спостереження за хмарами і опадами.

На основі даних спостережень п'ятикласники складають опис погоди за місяць. У ньому зазначають:
• середню, найвищу та найнижчу температуру повітря;
• кількість ясних, хмарних та похмурих днів;
• кількість днів із опадами й без опадів;
• переважаючий напрям вітру;
• явища природи;
• сезонну господарську діяльність людей;
• висновок про взаємозалежність елементів погоди: напряму вітру, хмарності, опадів, температури та чинники, що вплинули на погоду за місяць.

На кінець кожної пори року всі учні мають складати графіки ходу температури повітря і порівняти його з графіком ходу висоти Сонця над горизонтом.

Спостереження за неживою природою потрібно поєднувати зі змінами в рослинному і тваринному світі,звертаючи увагу на зв'язок з живою і неживою природою. Таке порівняння допомагає учням переконатися в тому, що зміна пір року залежить від висоти Сонця.

Результати спостереження занотовують в календар погоди.

У 6 класі система метеорологічних спостережень дещо ускладнюється, що пояснюється розширенням знань учнів у процесі вивчення початкового курсу загальної фізичної географії.

З огляду на ускладнення системи спостережень, особлива роль відводиться практичній роботі, що проводиться на початку навчального року.

З повагою, Ксенія, @oksi-m