Зима в огні



Ми нарешті з чоловіком подивились "Зима в огні". Мені дуже важко дивитись фільми про Майдан і війну, бо я розумію, що кадрів з людьми, які були живі і загинули, не уникнути, а це психологічно дуже важко для мене.

Сам фільм... він більше про людей. Там напевне навмисно проігноровані політичні і міжнародні події, повністю проігноровано антимайдан і блокпости на під'їздах до Києва, блокування місцевих рад людьми по всій країні, на тлі яких проходила революція, і зосереджена увага на звичайних людях, що протистояли владі в центрі столиці після такого очевидного перевернення демократично обраного президента на лідера поліцейської держави. Всього не вмістити, тому так важко пояснювати, що саме відбувалось і чому. Я розумію, чому в Гонконзі на вулицях показували цей фільм. Адже він про те, що може робити кожен з нас, коли нам протистоїть державний апарат. Про єднання, про винахідливість, про силу суспільства...

Наприкінці нашого перегляду мій чоловік сказав "я тепер зрозумів, чому так вийшло", незважаючи на дуже обмежену інформацію подану в фільмі. Хоча цікаво, що він назвав Майдан громадянською війною, і хоча я згодна що ознаки є, але все ж таки слово революція ближче до суті, тому що протистояння відбувалось між представниками суспільства і влади, а не між громадянами.

Проте я зовсім по-новому побачила кульмінаційний момент фільму і революції - 18 лютого. Я бачила погляд мого чоловіка після розгрому революційного руху, після вбивства десятків людей. Погляд людини, що програє, і не може змиритись з такою несправедливістю. Але ж це було 18 лютого, і вже знаючи, що відбувалось після того, я зазначила "через три дні Янукович втік". І він так здивовано подивився на мене. Бо ж як? Чому? Він же виграв цю війну! І це справді... вражає. Як можна програти всі битви, і вийти переможцями завдяки силі духу. А саме так відбувалось з беззбройними майданівцями. Вони раз за разом програвали, ховались в Михайлівському, кликали на допомогу, були об'явлені поза законом... але збирались і продовжували боротьбу, бо на їх боці була правда. Не Європа чи Америка, а неможливість усунути українців від прийняття державних рішень.

Янукович втік в Донецьк, потім в Крим, потім в Ростов. Для будь-якої розумної людини очевидно, чому він просто не вилетів в Ростов. Бо саме він хотів перевести революційний рух в громадянську війну, і шукав підтримки місцевих еліт, і навіть в Донецьку, частиною еліти якого він був, він не знайшов підтримки для розколу держави. І саме тому Донецьк і Симферополь знов будуть з нами.

Все буде Україна!

PS І після перегляду мій чоловік сказав "я хочу отримати громадянство і бути українцем!"


Comments 2


Фонд БОД сделал репост.
Ваше творчество в ленте.
Наша лента в telegram.
)
Вы являетесь участником проекта БОД, поэтому все ваши посты
размещаются в ленте репостов фонда. Если не желаете получать
апвот фонда и этот комментарий, ставьте тег nobod.
01.10.2019 12:14
0