Українські туристи б'ють рекорди


Майже вдвічі зросла кількість українських виїзних туристів, що скористалась послугами туроператорів минулого року, і це становить історичний максимум, навіть з і без урахування окупованих громадян України (як минулого року).

Варто зазначити, що опосередковано це є одним з найвідповідніших показників добробуту населення (в динаміці), бо стаття витрат "світ подивитись" зазвичай не є базовою і необхідною. Зрозуміло, що туризм через туроператорів це насамперед екскурсійний та морський туризм, в першому випадку через організацію процесу, в другому через економію витрат завдяки туристичним пакетам. Зрозуміло, що ексклюзивний відпочинок зараз мають можливість організувати собі самостійно усі, хто володіє мовою країни в'їзду, тому варіантів купівлі турпоїздки до Росії чи Білорусі просто немає. Так само ця особливість пояснює, чому внутрішній організований туризм в Україні в десять разів менше і продовжує падати, хоча зрозуміло, що в українців безліч можливостей відпочити в Україні, бо маємо і моря, і гори, і історичні пам'ятки. Але ці поїздки дуже легко влаштувати без туроператорів.

Все буде Україна!


Comments 6


@limnade. Самые популярные туры называются "Работа в Польше." На каждом столбе приглашают "в путешествие" по клубничный плантациям.

16.07.2019 19:04
1

@now Вот что безвиз животворящий делает! Завербовался и вперёд, на грядках три месяца в Европе раком отдыхаешь, за 1000 ойро, туристом по безвизу. Ахуенные же деньги! Для лохов хохлов.... Мне ватному кацапу, подобный сервис не доступен... Но я таки не унываю, я им осенью под новый год, пару тонн икры оптом как всегда по дорогой продам, за заработанные ими в Польше ойро. Круговорот бабла в природе...

16.07.2019 21:37
4

Так, внутрішній туризм в дупі. Сервіс нікудишній, хоча цікавих місцин багацько.

17.07.2019 19:27
11

@oleksaua Я вважаю, що "виховування" сервісу залежить як від надавачів послуг, так і від отримувачів. Хоча я можу сказати, що два роки тому мій чоловік нервував у будь-якому ресторанчику Канева, і навіть часто в Києві, бо реально було враження, що не вистачає елементарної гостинності. Або дуже неуважне ставлення, або ігнорування тощо.

Але зараз вже краще. В Каневі взагалі у нас тепер є улюблене місце, бо там просто чудові уважні гостинні хлопчики. От такі, як мають бути, хоча я завжди говорила чоловіку, що ми не можемо вимагати багато в маленьких містах, бо брак персоналу і можливо навіть брак розуміння, як це повинно виглядати. Але ми самі завжди показуємо приклад привітністю і повагою.

Ну і до речі в ресторані при готелі біля Шевченківської гори також все норм. Нам туди далеченько йти, і ми були лише в ресторані, а не в готелі, але там гарно.

І я розумію, чому у нас в країні проблема з сервісом для місцевих туристів. В усій Європі, яку ми за це любимо, безліч невеличких кафе, ресторанів і готелів - це родинний бізнес. Вони не відчувають там себе "слугами", а відчувають саме господарями, до яких прийшли/приїхали гості. Але й інші робітники в цих закладах відповідно рівняються на них (бо ж чайові). А в нас викревлене сприйняття через радянський союз, і часто не вміють себе поводити ні "господарі", ні "гості".

18.07.2019 09:14
10