Сюжети світової величини


Як я вже написала раніше, у світовій культурі, яка прагне знань про різноманітність культур, все ще не посіла належне місце Східна Європа.

І тут у України є два величезні сюжети, тло яких можна брати для безлічі прекрасних творів, які відповідно можуть допомогти це належне нам місце посісти.

По-перше, це Київська Русь, і до, і після. Я не дивилась “Вікінгів”, тільки починала двічі, але знаю, що в епізодах щодо Київської Русі нас відображено як дикі племена саме через те, що ми цю ситуацію не виправили.
Давайте повернемось до фактів. Київ був величним містом, перша згадка про яке датується понад 1500 років тому (а села зазвичай так далеко не згадують). Київ був важливим портом на одному з основних торгових шляхів (а торгові шляхи йшли річками і морями в ті часи). Ми знаємо, що ще до Київської Русі у нас були кілька протодержав — Кімерія, Скіфія, Сарматія, Куявія. Серед істориків є гіпотеза, що Аскольд і Дір були Киянидами (нащадками Кия — засновника Києва), тож дуже ймовірно, що норманські завоювання нас притормозили майже на 100 років. Адже християнізація Русі за похрестившихся Аскольда і Діра сталася б на сто років раніше. А це дуже важливий момент для створення династичних союзів і відповідного розвитку державності. Олег захопив Київ і підступно вбив наших князів у 882 році (ПВЛ відповідно написана за Рюриковичів фактично перекреслює нашу історію до них), і лише у 998 християнізація знов з'явилась в порядку денному. Сила місцевого народу простежується у міфах про вбивство князя Ігоря, і у примушенні княгині Ольги до чіткого визначення взаємних обов'язків, звівши варягів до найманих охоронців земель. Так, через покоління за Святослава наші нові “правителі” послов'янились і перейняли культуру нашого краю, а не нав'язали нам свою. Вже Володимир Великий — син Святослава і древлянки знатного роду. І так само інші варяги утворювали союзи з нашою знаттю. Ми — мирний народ, але культурно дуже сильний, і нав'язати нам чужу культуру було неможливо протягом тисячоліть. (Що неможливо сказати про кацапів, які соромляться свого угрофінського коріння, і пишаються і тим, що нащадки Рюриковичів їх завоювали і княжили, і закликали до себе французів і німців, і поляків для навчання і освіти, і навіть для правління).
Що цікаво, так це те, що аналізуючи походи і факти тих часів, приходиш до висновку, що економіка передувала у взаємовідносинах поділу на “свій-чужий”. Згадаймо, як Олег прибив свого щита до Царгорода, взявши перемогу золотом і торгівельними контрактами. Тут простежується і цінність людини, вища навіть за те, як цінують людей в наші часи в Кацапстані, відправляючи їх гинути на Донбас. Воєнні походи схоже були різновидом антимонопольного законодавства у міжнародній торгівлі.

Бачте, скільки сюжетів для збагачення світової культури ;)
А це ще я не дійшла до степових народів, які відіграли свою роль у генезисі степового населення України і кримських татар. Так от, у придуркуватій історичній науці Російської імперії і СРСР, нащадками якої є придуркувата сучасна історична наука в Росії, степові народи відображаються як наші вороги, але якщо ми усвідомлюємо, яка широка торгівля йшла через Київську Русь з арабськими країнами і Китаєм, то зразу стає зрозумілим, що там було не до воєн. Для прикладу я можу навести арену подій у моєму новому графічному романі.
Стародавнє місто Родень, яке було майже сучасним Києву, було розташоване на Княжій Горі. Для довідки так звані Канівські гори є ланцюгом холмів вздовж Дніпра, і починаються з Соборної (на якій і зараз Успенський собор з часів Київської Русі), потім Московка (на якій у нас була дача з видом на Дніпро), потім Лиса — місце збору місцевих відьм, Княжа (де був Родень), Пилипенкова (з якої починається Канівський заповідник), і Чернеча (на якій поховано Кобзаря). Від Собору до могили Шевченка десь дві години ходи.
А знаєте, де була головна ставка печенігів, після того як вони прийшли на українські степи? На річках Рось і Росава, до яких від Роденя 30 км або кілька годин верхи. Саме тому я обрала таку знайому мені місцевість для того, щоб перевернути наше спотворене уявлення про людей тих часів.

Готуватись до графічного романа неймовірно цікаво, бо воно включає в себе і зовнішність різних племен, і побут, і одяг, і житло, і спосіб життя, і дозвілля.

Другим не менш видатним сюжетом є, звичайно, Козацька держава. Молода демократія і формування національної держави, коли це ще не було мейнстрімом у Європі. Хоча є ознаки того, що і Хмельницький, і Мазепа хотіли коронуватись саме для династичного сприйняття нашої держави, і для укладення відповідних союзів. Ми знаємо, що Хмельницький оженив свого сина на дочці молдавського володаря. І Тиміш міг стати, відповідно, підтвердженням династичного спадкування влади, але не судилося, як і Мазепі.
Заснування Січі нащадком Рюрика, освіта і походження багатьох козаків також можуть стати чудовим ребрендингом сприйняття нашої історичної спадщини, якщо сучасники витряхнуть з голови кацапську бридоту про розбійників степу і покажуть козаків тими, ким вони були — національною українською шляхтою.

Тут особливо хочеться відзначити першу європейську конституцію Пилипа Орлика (1710р). Видатний документ! Тим паче, якщо його прочитати разом з Білем про права (1689р.), який вважається започаткуванням конституційного права Британії, але є блідою чернеткою в порівнянні з твором Пилипа Орлика. Козаки могли похвалитися провідними політико-філософськими думками тих часів, як наприклад принципом розподілу гілок влади, який Монтеск'є описав значно пізніше.

Все буде Україна!


Comments 7


@limnade, Я так и не понял почему .......в придурковатый исторической науке Российской империи и СССР, потомками которой являются придурковатая современная историческая наука в России, степные народы отражаются как наши враги, ..... и причём здесь войны. Может это переводчик на руссий язык что то неправильно перевёл? С каких это Вы исторических источников информацию черпали?

07.01.2021 19:01
0

@dikaniovs, да помои из своих фантазий она черпает и на голос льет

07.01.2021 21:04
0

@igrinov, яскравий приклад того, як людина судить інших по собі.

08.01.2021 10:21
0

@dikaniovs, я мала нещастя вчитись в російському вузі і продивитись російські підручники з історії (рекомендовані міністерством освіти), де "нашими" вважались виключно русичі, а пізніше московити (що з невідомо яких причин в голові російських істориків вважались нащадками русичів).

Але одна з реплік вашого недопрезидента про те, як він переміг печенігів і половців показує, що він поза тими підручниками нічого не читав, як і інші московити.

08.01.2021 10:21
0