Про лікування сексом (частина 1)


Мені тут @chika25 нагадала дещо, хоча в мене знання по психології дуже поверхневі, і можливо спеціаліст розтлумачить те, що сталось в моєму житті, набагато краще. Але це цікавий досвід як на мене. Ну і можливо комусь в нагоді стане (як дітям, так і батькам).

Почався новий сезон “Мислити як злочинець” і через те, що він вже п'ятнадцятий, то я зрозуміла, що я дуже багато забула про героїв, а тому мені хочеться про них згадати, і почала дивитись спочатку. Я про нього вже якось писала, що коли його дивишся, то там є дві головні думки, заради яких знято серіал: злочинець може бути будь-хто з ваших сусідів і рідних, бо ви не можете залізти в думки іншої людини, і він таким не народився, а став через життєві обставини.

І от коли дивишся симптоматику, з якої виводять “злочинні розуми”, то в тебе така “ізмєна” починається, що тебе ж також можна вже давно запідозрити, бо тріаду вбивці в мене в анамнезі не знайти, але інших симптомів вагон і маленький візок.

Неповна сім'я, психологічний тиск в підлітковому віці, схильність до ідеальної чистоти, соціопатія. Я вже неодноразово писала, що мій батько помер, коли мені було дев'ять років, а він в нашій сім'ї був “добрим поліцейським” - купував все, що попросиш, грався з нами в шахи і шашки, на дачі робив все сам. А після його смерті життя легко сказати змінилося. З висоти своїх прожитих років вже все бачиться інакше, проте я досі ненавиджу цвинтар, бо я ходила на нього кожної суботи протягом трьох років з мамою. Можливо, вона так переживала цю втрату, можливо, так треба було в маленькому містечку, але нормальній дитині не привити бажання “навіщати” мертвого батька, їй хочеться бігати, гратись і сміятись, а замість цього в мене на вихідні був цвинтар. Потім попустило, і на тому спасибі. Я дуже любила батька, і я досі вважаю, що мені з ним дуже пощастило, але я цинічно не бачу сенсу в тому, щоб сидіти над його кістками, бо згадувати про нього можна й дома.

Що ж до атмосфери вдома, то я якось читала в жіночому журналі “Наталі”, який був дуже популярним у 90-ті про класифікацію мам. Читала з двоюрідною сестрою, яка визначила свою маму як “подругу”, а мені не залишалось нічого іншого, як визначити свою як “злу фурію”. Бо там один в один були описані наші життєві обставини, коли тобі як попелюшці зранку складають набір всього, що треба вдома зробити, але ввечері з'ясується, що все зроблено неправильно, або треба було самій про щось здогадатись і зробити. Про будь-які відверті розмови в сім'ї годі й думати. Я знаю, що бабуся била моїх маму і тітку в дитинстві, і навіть прив'язувала мотузком до дерева, з якихось окремих розмов. Через це моя мама пообіцяла собі, що ніколи не буде нас бити (це вона виконала). Але тим не менш була атмосфера психологічного терора, в якій я провела свої підліткові роки. Мама змінилась зараз, аж неймовірно змінилась. Можливо, через те, що на зміну тяжким 90-тим рокам прийшла зовсім інша ера. Вона зустріла людину, яка її щиро і дуже сильно покохала, і турбується і піклується про неї, і тепер мама нарешті знову щаслива.

Ну і схильність до ідеальної чистоти також вважається однією з ознак психічних розладів, хоча я насправді так звикла. Все має лежати на своєму місці і все має бути чистим. Посидів, встав, поправив — було незмінним правилом дитинства, а я ніяк не можу свого чоловіка переконати, що це нормальне життєве правило. В нас завжди було як в музеї вдома. І зараз я розумію, що мене не має тіпати від того, що мій чоловік не складає свої футболки під лінійку (ну це ж красиво щонайменше), а просто мне і жбурляє на свою полицю.

Ну і я не люблю людей. Вони мене люблять, бо я доброзичлива, ввічлива і позитивістка, але мене напружує будь-яка соціальна активність. Я зустрічі з подругами планую заздалегідь і прихожу з них втомлена. Хоча я люблю своїх подруг, вони ж схожі на мене, як це завжди буває. Але найкраще я себе почуваю наодинці вдома. Я дуже люблю свого чоловіка, але якщо йому нікуди не потрібно йти декілька днів, то я дивлюсь на нього і думаю “як я хочу посидіти одна у всій квартирі хоча б годин п'ять”.

І уявіть собі, що я відчуваю, коли в черговій серії “Мислити як злочинець” перераховують ознаки того, що людина може скоїти вбивство, а там все таке знайоме... мені з дитинства. Особливо оті образи насилля, відповідні малюнки, кров там, встромлені ножі в людину, страждання на обличчі. Я просто реально дуже довгий час вважала, що це все найкрасивіше мистецтво.
А згвалтування... я із задоволенням читала новини про згвалтування, особливо якесь збочене — родичем там, чи групове. Моя улюблена письменниця Сімона Вілар просто жити не може, щоб в кожній книжці не підставити головну героїню, відображаючи дикі середньовічні часи. Я й досі вважаю, що Сімона Вілар в стилі історичного романтизму неперевершена, в неї чудова лексика і передача історичного матеріалу, разом з дуже ретельно викладеним побутом тих часів (особливо, коли вона взялась за Київську Русь), але зараз я відношусь до її сцен гвалтування зовсім по-іншому. І завтра я вам розповім, як так сталось, що я навряд чи вже стану серійною вбивцею.


Comments 3


@limnade Про твой секс, муж уже твой всё здесь рассказал. И какие на ощупь твои ляжки - куски наждачки блять.

33 летняя Хохлуто @chika25 - алкоголичка конченная, она следующие 10 лет, не проживёт физически.. Мне жаль её.

24.01.2020 13:27
0


@limnade.

Высокомерная, злая, занудная, бездарная и очень глупая женщина. Полностью отсутствует чувство юмора. В детстве подавала надежды, но абсолютно не сумела реализовать свой потенциал во взрослой жизни. Свои многчисленные комплексы по поводу неудавшейся жизни и нынешнее жалкое существование пытается компенсировать агрессией и шовинизмом. Является ярым борцом за чистоту украинской нации, несмотря на наличие российского паспорта и неспособность устоять перед темпераментными чистильщиками бассейнов. Ничего не умеет делать, за исключением раздачи бесполезных советов. Любит подчеркнуть свою бездарность путем демонстрации примитивных рисунков. Есть мнение, что данный персожнаж душевнобольной. Характер скверный.

24.01.2020 15:43
0


@limnade.

Высокомерная, злая, занудная, бездарная и очень глупая женщина. Полностью отсутствует чувство юмора. В детстве подавала надежды, но абсолютно не сумела реализовать свой потенциал во взрослой жизни. Свои многчисленные комплексы по поводу неудавшейся жизни и нынешнее жалкое существование пытается компенсировать агрессией и шовинизмом. Является ярым борцом за чистоту украинской нации, несмотря на наличие российского паспорта и неспособность устоять перед темпераментными чистильщиками бассейнов. Ничего не умеет делать, за исключением раздачи бесполезных советов. Любит подчеркнуть свою бездарность путем демонстрации примитивных рисунков. Есть мнение, что данный персожнаж душевнобольной. Характер скверный.

31.01.2020 06:32
0