Націоналізм Євробачення


Я вже навіть не згадаю, коли саме я зазначила, що найкращі пісні Євробачення виконуються національними, а не міжнародними мовами. Не знаю, хто вирішив, що вимучені рими англійською про кохання і мир у світі, ну або інші актуальні проблеми так вже чіпляють, якщо навіть не відчувається емоцій виконавця.

Звісно, Руслана перемогла з піснею абсолютно національно забарвленою, тому що виступала з англійським перекладом українського хіта, і я пам'ятаю, як тоді усі відмітили наскільки відверто звучить пісня з національним колоритом.

І от національне різноманіття - це саме те, за що я люблю Євробачення, хоча я його уже не дивлюсь, переглядаю перші місця після обрання переможця, або на етапі букмекерських ставок. Так доречі сталося з Португалією, коли вона ще йшла другою за ставками, але я відмітила, що вона значно краща за фаворита, а потім побачила, як коефіцієнти змінювались на очах.

А за минулі роки я визначила свій власний топ, який час від часу слухаю, і дивуюсь, що деякі з цих пісень навіть близько до топу не наблизилися. І я не розумію жодної з цих пісень, окрім Фінляндії, бо там пісня виконана шведською мовою, яку я вчила, і тому хоч і не розумію всього, але вона звучить мені знайомо. Хоча те ж саме я можу сказати і про хорватську пісню, бо розумію там лише деякі слова.

І мій власний топ я додам за хронологічним принципом :)

Цю пісню я почула цілком випадково, хтось із знайомих поставив під час щорічних євробаченських подій.

Наступну пісню я взагалі не розумію, як глядачі могли не помітити. Навіть, коли я почула її перший раз, вона мені була абсолютним хітом, хоча в мене пристрасть до віолончелі.

Далі йде пісня шведською

І нещодавно додалася єдина пісня національною мовою, яка мені дуже подобається, і яка перемогла. І тільки вона з 18 мільйонами переглядів.

Тож нагадую своїм читачам, що я - націоналістка усіх національностей. Я вважаю, що міжнародність, глобалізм і одноманітність вбивають красу.


Comments 2