Капіталізм, що виховується книжками


Я тут перечитала "Хіба ревуть воли, як ясла повні" Панаса Мирного. Насправді я цього автора дуже люблю, хоча його герої... не мого романа. Він полюбляє знедолених людей, але його книжки чудово поєднуються з історичними відомостями, тож мені просто через літературні твори цікаво порівнювати те, що ми вчили по історії і що в той же час відбувалося в країні.

От, наприклад, цього разу я звернула увагу на те, що викуп кріпаків відповідно до книги відбувався дворічним одробітком "у пана" або сплатою грошей, але досить символічної суми, як вона здається на сучасні цифри, а ми ніби вчили щось про 48 років після 1861р. Треба буде якось перевірити. Але ось закріпачення, як я і говорила, відбувалося в Україні після Руйнування Січі Єкатериною Другою етапами, останній з яких у 40-ві роки 19 ст., тож українці не встигли закріпатитись так, як кацапи, в яких закріпачення почалося ще в 1497 році, а деякі люди встигли побути вільними, кріпаками і знову вільними протягом одного життя.

"Кацапи" і "москалі" зустрічаються у нього просто на кожному кроці і не в образливому значенні, а просто як назва певної групи людей ("жиди" доречі також), а зараз в ФБ кацапи чомусь постійно ображаються і жаліються адмінам :)

Але найцікавіша зміна, яка відбулася в моєму сприйнятті цього романа, стосується відношенню до Чіпки. Адже коли я читала "Хіба ревуть воли..." в школі, мені було шкода Чіпку, я вважала, що в житті йому не пощастило, і кожного разу, коли він хотів виправитися, то життя відкидало його назад і нічого в нього не виходило.
Зараз я зневажаю Чіпку і вважаю, що він просто шукав виправдання для пияцтва і розбою. В нього були всі можливості звичайного селянина звичайного українського села, але поруч з ним зростав добробут друзів і знайомих, а він раз за разом шукав днище з якимись "соціалістичними" гаслами на вустах. Для мене зараз він - типовий представник того бидла, яке дорвалось до влади на півстоліття пізніше.

Я розумію, чому цей роман не відмінили для вивчення при Радянському Союзі. Хоча... я не пам'ятаю чи було моє ставлення до Чіпки вивченим в школі. Я не пам'ятаю обговорень твору. Але я точно пам'ятаю, що він не був негативним персонажем. Взагалі до головного героя зазвичай не ставишся негативно, бо знаєш, чому він що зробив, і часто розумієш. Але Панас Мирний своїми героями залишився в програмі "совка" так само як і Дікенс, який тоді був майже найпопулярнішим англійським письменником, хоча пізніше я відкрила собі авторів, більш близьких мені ідеологічно.

І от тут, я хотіла б згадати, як нещодавно в мене була дискусія щодо того, як викорінити соціалізм, що самовідроджується у суспільстві незважаючи на майже 30 років свободи і побудови капіталізма. Одні люди грішать на вчителів, що продовжують навчати учнів так, як звикли. Інші люди грішать на батьків, що висловлюють свої погляди вдома. І хоча тут є певна правда, але я полюбила капіталізм ще в школі, і я полюбила його всупереч вчителям і батькам, які звичайно були соціалістами за своїми політичними поглядами. Стати націоналісткою було легко - українська історія, література, культура і мова... коли ти їх вивчаєш в достатньому обсязі, то не можеш не полюбити. Але капіталізм... ще потрібно знайти і відокремити від соціалістичних творів. І для мене таким першим твором став роман... "Віднесені вітром", який я читала в дев'ять років (я ж навчилась читати в чотири, і коли вся досяжна дитяча література була освоєна, я перейшла до дорослих полиць). Рет, звичайно, дуже стилістично приваблива особа (хоча ця дитяча прихильність до контрабандиста заради своєї армії, не забуваючи про власну кишеню... чомусь в нашому суспільстві, яке на мій погляд безумовно захоплювалось Ретом, не завадила накинутися із звинуваченнями якогось сина високопосадовця в укроборонпромі в корупції, хоча він робив те саме - контрабанду для армії), але більше за все мене вразила підприємницька рішучість Скарлет, її вдача, наполегливість і завжди досягнення результата.

А потім були ще... Джек Лондон, Теодор Драйзер, Джон Голсуорсі, Еміль Золя і зараз Айн Ренд і Ентоні Тролоп (останній більше про парламентаризм, але в англійській літературі стільки фінансових схем і інструментів, що їх можна знайти в будь-яких романах). Можливо, я когось з проповідників капіталізму забула, але ось ці автори сформували моє захоплення власними досягненнями окремих людей, і повагу до капіталістів і капіталу.

І такою буде Україна!


Comments 5


@limnade
Чіпка і зараз є в програмі з української літератури. Його ніколи не розглядали, як позитивного персонажа – тільки як «пропащу силу». А причини цього якраз і криються у закріпаченні селян. Скільки негативу воно породило: знецінення родинних цінностей, відношення до праці, невігластво, чиновництво, п’янство, ледарство, злочинність.

На зародження капіталізму акцент не робиться, адже час обмежений.

29.08.2019 21:20
9

@ludmila2143 я його вивчала вже в післярадянській школі, і цей роман є соціалістичним твором, я його привела як противагу творам, в яких головні герої не шукали собі виправдань у "закріпаченні селян", а незважаючи на труднощі отримували бажане. А Чіпка навіть не був кріпаком, він там надто переймався за чужі долі, щоб напитися.

Звичайно, неможливо зробити позитивного персонажа з п'яниці і вбивці, але саме той факт, що його не зробили і негативним персонажем - в цьому вся суть соціалістичних поглядів, які нам впроваджували разом з цим твором.

Як і з Дікенсом. Той насправді не пізній феодалізм описував як Панас Мирний, а ранній капіталізм, але вважалося радянською школою літературознавства, що він живописав той капіталізм так, що нікому не захочеться.

29.08.2019 21:40
9

@limnade тут я з Вами погоджуюсь повністю:)

29.08.2019 22:07
8