БАНДЕРІАДА

21.06.1941 р. – в переддень нападу Німеччини на Радянський Союз Бандера від імені ОУН-Б створює координаційний центр для відновлення Української самостійної соборної держави за допомогою Велико-Німеччини.

30.06.1941 р. – Член ОУН-Б Ярослав Стецько зібрав у Львові Національні збори і проголосив Акт відновлення української державності, п. 3 якого передбачалось тісне співробітництво ОУН-Б з нацистською Німеччиною під проводом Адольфа Гітлера у встановленні нового (німецького) порядку в Європі і в світі. Бандера у той час переховується у Кракові.

05.07.1941 р. – У Кракові Бандера здався німцям і був арештований гестапо та поміщений у концтабір „Заксенгаузен”. Після цього заарештовано Стецька.

14.10.1942 р. – Створена УПА з діючих загонів „мельниківців” (Андрія Мельника) та „бульбашів” (Тараса Боровця).

Серпень 1943 р. – відбувся ІІІ Надзвичайний Великий Збір ОУН без участі Бандери. Головою Організації був обраний Роман Шухевич („Тур”). Збір вніс значні програмні зміни в напрямку демократизації діяльності Організації та співробітництва з іншими проукраїнськими рухами. Бандера цих програмних змін в майбутньому категорично не сприйняв (бо на цьому Зборі ОУН знову злилася в одну організацію).

27.09.1944 р. – Гестапо звільнило Бандеру та Стецька з концтабору „Заксенгаузен”.

Лютий 1945 р. – в Німеччині відбулась конференція ОУН, яка обрала новий склад бюро Проводу – Бандера, Шухевич, Стецько (Головою Проводу ОУН в Україні призначено Романа Шухевича).

1946 р. – Бандера знову створює відокремлену ОУН-ЗЧ від материнської, відновлюючи колишню ОУН-Б.

Лютий 1954 р. – Бандерою знову створена група, що відокремилась від Закордонної частини ОУН.

1956 р. – від Бандерівської групи ОУН відкололася група професора, доктора державного права Льва Ребета та Зіновія Матли, що розійшлася з Бандерою в ідеологічних принципах діяльності Організації. Тоді ж на Конференції Бандера переобраний Головою Проводу ОУН-ЗЧ.

1957 р. – у Мюнхені вбитий теоретик та ідеолог українського націоналізму Лев Ребет.

15.10.1959 р. – у Мюнхені, Богдан Сташинський, родом з-під Львова, вбив Бандеру біля його будинку, вистріливши з пістолета в лице синильною кислотою.

22 січня 2010 р. – Бандера посмертно удостоєний звання та відзначений державною нагородою третього Президента України – „Герой України”.
В тому ж 2010 році присвоєне Бандері звання „Герой України” було скасоване українським судом при наступному Президенті України*.